Поради батькам
Якщо:
· Дитину постійно
критикують, вона вчиться ненавидіти;
· Дитину висміюють, вона
стає замкнутою;
· Дитину хвалять, вона
вчиться бути шляхетною;
· Дитину підтримують, вона
вчиться цінувати себе;
· Дитина росте в докорах,
вона вчиться жити з почуттям провини;
· Дитина росте в
терпимості, вона вчиться розуміти інших;
· Дитина росте в чесності,
вона вчиться бути справедливою;
· Дитина росте в безпеці,
вона вчиться вірити в людей;
· Дитина росте у
ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
· Дитина росте в розумінні
і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Рекомендації батькам
гіперактивних дітей:
· У своїх відносинах із
дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли
вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини
впевненість у власних силах.
· Уникайте повторень слів
«ні» і «не можна».
· Говоріть стримано, спокійно
і м’яко.
· Давайте дитині тільки
одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
· Для підкріплення усних
інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
· Заохочуйте дитину до
всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.
· Підтримуйте вдома чіткий
розпорядок дня. Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний
відповідати цьому розпорядкові.
· Уникайте по можливості
скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо
чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив.
· Під час ігор обмежуйте
дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів.
Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження
самоконтролю і наростання гіперактивності. Давайте дитині можливість
витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна фізична активність на
свіжому повітрі: тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.
Особливості стилю поведінки із
сором’язливими дітьми:
· Розширюйте коло знайомих
своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до
знайомих людей.
· Не варто постійно
турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному
придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим
ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.
· Постійно зміцнюйте в
дитині впевненість у собі, у власних силах.
· Залучайте дитину до
виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в
яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим.
Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте
запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій
ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається
тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате , ідучи,
прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.
Кілька порад батькам замкнутих
дітей:
· Розширюйте коло спілкування
вашої дитини, знайомте її з новими людьми.
· Підкреслюйте переваги і користь
спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також,
яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
· Прагніть самі стати для дитини
прикладом людини, що ефективно спілкується.
Принципи спілкування з
агресивними дітьми:
· Пам'ятайте, що заборона й
підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки
зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що
агресивність дитини буде знижена.
· Дайте можливість вихлюпнути
свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або
розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність
у даний момент знизилася.
· Показуйте дитині особистий
приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
· Важливо, щоб дитина повсякчас
почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її
приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.
Поради батькам конфліктних дітей:
· Стримуйте прагнення дитини
провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди
один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають
моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше
виникають «бурі».
· Не намагайтеся припинити
сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся
об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
· Після конфлікту
обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої
дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з
конфліктної ситуації.
· Не обговорюйте при дитині
проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти
неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Вирази, які боляче
травмують дитячі душі, вирази, яких бажано уникати:
Я тисячу раз тобі казав…
Невже тобі не зрозуміло, що…
Скільки разів треба повторювати…
Всі люди…, а ти…
Ну на кого ти схожа?..
Що ти до мене причепилась?..
Ти такий, як твій батько (мати)…
А тепер вирази, які бажано
вживати якомога частіше:
Ти в мене такий хороший!
Порадь мені, будь-ласка…
Ти мене завжди правильно
розумієш…
Ти в мене молодець!
Як я тобі вдячна!
Комментариев нет:
Отправить комментарий